Для вихованців гуртка "Європейський клуб"

Роль міжнародних організацій в сучасному світі 

Посилання на відео https://www.youtube.com/watch?v=j_F0xNI_ybY

Вікторина https://learningapps.org/3696843

Нині міжнародна безпека розглядається в широкому контексті й охоплює не лише оборонні, але й соціально-політичні чинники. На перший план виступають колективна відповідальність і здатність протистояти новим загрозам безпеці – міжнародному тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення та ін.

Ключову роль у сучасній системі міжнародних відносин відіграють незалежні національні держави (nation-states), які є основними суб’єктами системи міжнародної безпеки. Проте, нині держави не є єдиними акторами на міжнародній арені. У ХХ столітті у міжнародних відносинах стали брати її нові суб’єкти – міжнародні організації (МО) є об’єднаннями суверенних національних держав, що утворюються на основі багатосторонніх міжнародних договорів і у відповідності з міжнародним правом для досягнення певних цілей. Щодо системи міжнародної безпеки, то основними завданнями МО, які є її елементами, є забезпечення безпеки й підтримання миру.

ММО, через переплетення інтересів держав створюють особливу форму керування міжнародною системою. Вони формують інституалізовані межі політичного співробітництва і є об’єктами міжнародного права, хоча й вторинними, оскільки створюються національними державами. ММО беруть на себе певні зобов’язання керування в політичній сфері, які вже не можуть повністю взяти на себе держави.

Серед науковців склалося досить позитивне бачення процесу міжнародного регулювання. Прихильники функціоналізму вважають, що глобалізація і взаємозалежність ведуть до глобалізації міжнародних структур управління. Ліберальний інституціоналізм зв’язує міжнародний світ з економічними і соціальними інститутами і цим пояснює бурхливе зростання кількості МО у другій половині ХХ століття. Разом з цим існує напрям, що критично оцінює їхню роль у міжнародних відносинах. Представники цього напряму беруть до уваги невдалий досвід Ліги Націй у забезпеченні міжнародного миру, той факт, що ООН виявилась недієздатною в період «холодної війни». Не можна ігнорувати й те, що ряд ММО, створених як військово-політичні альянси в роки конфронтації, потім розпалися (СЕНТО, Багдадський пакт, СЕАТО, ОВД). «Критичний напрям» звинувачує ММО в дестабілізуючому впливі на міжнародні відносини через те. До того ж, часто ММО стають знаряддям задоволення певними державами та іншими своїми егоїстичними інтересами, міжнародні організації повинні лише створювати умови для міжнародного співробітництва.

Ослаблення деяких функцій держави аж ніяк не означає, що вона перестала бути інститутом формування політики, зокрема в оборонній сфері. Йдеться лише про те, що дещо підірвано монополію держави в певних сферах.

Крим того, автономія міжурядових організацій має відносний характер через те, що реалізація прийнятих ними рішень неможлива без участі відповідних держав. МО не існують у політичному вакуумі. Вони є частиною світової державно-центристської системи і їхні інституціональні форми й діяльність відбивають національні інтереси. Інтеграція до системи міжнародної безпеки стала одним з основних напрямів зовнішньополітичних курсів держав. Лише таким чином у сучасних умовах можна забезпечити повноцінну національну безпеку окремо взятої держави. До того ж, зважаючи на типологію нових ризиків і загроз, ми повинні розуміти, що концепція безпеки в дедалі більшій мірі передбачає світ без кордонів, у якому внутрішня й зовнішня безпека вже нероздільні.